Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

без -ого

  • 1 малый

    επ., βρ: мал, мала, мало; меньше, меньший, малейший.
    1. βλ. маленький (1 σημ.)• -ые дети μικρά παιδιά•

    -ая медведица η μικρή Αρκτος.

    || λίγος, ολιγάριθμος. || ασήμαντος, αδύνατος, ανίσχυρος•

    великий зверь на -ие дела ο αϊτός δεν τρώει μύγες.

    || άσημος, απλός, αφανής•

    мы люди -ые εμείς είμαστε μικροί άνθρωποι.

    || στενός•

    -ые сапоги μικρές μπότες.

    ουσ. το λίγο•

    довольствоваться -ым αρκούμαι και στα λίγα.

    2. ανήλικος.
    εκφρ.
    с -ых лет – από τα μικρά χρόνια, από μικρός•
    самое -ое – το λιγότερο, το ελάχιστο•
    без -ого – σχεδόν, περίπου, παρά λίγο•
    малый -а меньше – (για τέκνα) το ένα κοντά το άλλο ή μικρότερο από το άλλο•
    малый ход – (για πλοίο) κομμένη (μειωμένη) ταχύτητα•
    - ая скорость – μικρή ταχύτητα (φορτηγών τραίνων).
    επ.
    1. (απλ.) νέος, νεανίας, έφηβος.
    2. μαζί με προσδιορισμό σημαίνει φορέα προτερημάτων: славный малый παλικαράκι•

    умный ξεφτεράκι.

    3. υπηρέτης, λακες, τσιράκι.

    Большой русско-греческий словарь > малый

  • 2 сладкий

    επ., βρ: -док, -дка, -дко, слаще; сладчайший.
    1. γλυκός•

    сладкий чай γλυκό τσάι•

    плод γλυκός καρπός•

    -ое вино γλυκό κρασί.

    2. ουσ. ουδ
    -ое το γλύκισμα•

    обед без -ого γεύμα χωρίς γλύκισμα.

    3. μτφ. καλός, ευχάριστος• απολαυστικός•

    -ая жизнь απολαυστική ζωή•

    -ие грзы όνειρα γλυκά•

    сладкий сон γλυκός ύπνος•

    сладкий звук γλυκός ήχος.

    4. μτφ. παρατραβηγμένος, υπέρ το δέον•

    -ие слова γλυκόλογα.

    5. γλυκός (μη αρμυρός, μη καυτερός κ.τ.τ.)• сладкий сыр γλυκό κασέρι (μη αρμυρό)•

    сладкий перец πιπέρι μη καυτερό•

    -ое масло βούτυρο ανάλατο.

    Большой русско-греческий словарь > сладкий

  • 3 огонь

    ого́нь
    в разн. знач. fajro;
    откры́ть \огонь ekpaf(ad)i;
    прекрати́ть \огонь ĉesigi la pafadon;
    подави́ть \огонь батаре́и silentigi la baterion;
    ♦ из огня́ да в по́лымя погов. trafi el la fajro sub flamon, trafi el sub pluvo en riveron;
    идти́ за кого́-л. в \огонь и в во́ду esti preta iun defendi ĉiamaniere.
    * * *
    м.
    1) ( пламя) fuego m, llama f (тж. перен.)

    верхово́й ого́нь — fuego de copas

    на ме́дленном огне́ — a fuego lento

    бежа́ть как от огня́ — salir pitando, apretar soleta

    заже́чь (разже́чь) ого́нь — pegar (prender) fuego

    развести́ ого́нь — encender el fuego

    его́ глаза́ горя́т огнём — sus ojos echan llamas, echa fuego por los ojos

    2) ( от осветительных приборов) luz f, fuego m; fanal m (на маяках, судах)

    огни́ корабле́й — fanales m pl

    сигна́льный ого́нь — fuego de señal

    3) воен. fuego m, tiro m

    одино́чный ого́нь — tiro individual, fuego a discreción

    бе́глый ого́нь — fuego rápido (por ráfagas, graneado)

    ча́стый (мо́щный) ого́нь — fuego nutrido

    подави́ть ого́нь — apagar los fuegos

    за́лповый ого́нь — salvas f pl, fuego de salvas

    пло́тный ого́нь воен.fuego denso

    вести́ ого́нь — hacer fuego, tirar vt, disparar vt

    откры́ть ого́нь — abrir fuego, romper el fuego

    ого́нь! ( команда) — ¡fuego!

    ••

    блужда́ющие огни́ — fuegos fatuos

    ве́чный ого́нь — fuego eterno, llama votiva

    анто́нов ого́нь уст.fuego de San Antón (de San Marcial)

    огнём и мечо́м — a sangre y fuego, por el hierro y el fuego, por el fuego y la espada

    быть ме́жду двух огне́й — estar entre dos fuegos

    игра́ть с огнём — jugar con (el) fuego

    подлива́ть ма́сла в ого́нь — echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; atizar (avivar) el fuego

    (попа́сть) из огня́ да в по́лымя — huir del fuego y caer en las llamas; escapar del trueno y dar en el relámpago

    пройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) — tener mucho mundo; estar fogueado; ser todo corrido

    пойти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — ser fiel (leal) a uno; estar entregado en cuerpo y alma a uno

    боя́ться как огня́ — tenerle más miedo que a un nublado (que el diablo a la cruz)

    иска́ть днём с огнём — buscar con linterna en pleno día

    закали́ться в огне́ войны́ — templarse en el crisol de la guerra

    дава́ть огня́ — dar fuego (a)

    вы́звать ого́нь на себя́ — atraer el fuego hacia si mismo; inmolarse ( жертвовать собой)

    подде́рживать свяще́нный ого́нь — mantener el fuego sagrado

    нет ды́ма без огня́ посл. — donde fuego se hace, humo sale

    гори́ всё (си́ним, я́сным) огнём! прост. — ¡arda Troya!, ¡que lo trague la tierra!, ¡que se vaya todo al diablo!

    * * *
    м.
    1) ( пламя) fuego m, llama f (тж. перен.)

    верхово́й ого́нь — fuego de copas

    на ме́дленном огне́ — a fuego lento

    бежа́ть как от огня́ — salir pitando, apretar soleta

    заже́чь (разже́чь) ого́нь — pegar (prender) fuego

    развести́ ого́нь — encender el fuego

    его́ глаза́ горя́т огнём — sus ojos echan llamas, echa fuego por los ojos

    2) ( от осветительных приборов) luz f, fuego m; fanal m (на маяках, судах)

    огни́ корабле́й — fanales m pl

    сигна́льный ого́нь — fuego de señal

    3) воен. fuego m, tiro m

    одино́чный ого́нь — tiro individual, fuego a discreción

    бе́глый ого́нь — fuego rápido (por ráfagas, graneado)

    ча́стый (мо́щный) ого́нь — fuego nutrido

    подави́ть ого́нь — apagar los fuegos

    за́лповый ого́нь — salvas f pl, fuego de salvas

    пло́тный ого́нь воен.fuego denso

    вести́ ого́нь — hacer fuego, tirar vt, disparar vt

    откры́ть ого́нь — abrir fuego, romper el fuego

    ого́нь! ( команда) — ¡fuego!

    ••

    блужда́ющие огни́ — fuegos fatuos

    ве́чный ого́нь — fuego eterno, llama votiva

    анто́нов ого́нь уст.fuego de San Antón (de San Marcial)

    огнём и мечо́м — a sangre y fuego, por el hierro y el fuego, por el fuego y la espada

    быть ме́жду двух огне́й — estar entre dos fuegos

    игра́ть с огнём — jugar con (el) fuego

    подлива́ть ма́сла в ого́нь — echar aceite al (en el) fuego; echar (arrimar) leña al fuego; atizar (avivar) el fuego

    (попа́сть) из огня́ да в по́лымя — huir del fuego y caer en las llamas; escapar del trueno y dar en el relámpago

    пройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) — tener mucho mundo; estar fogueado; ser todo corrido

    пойти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — ser fiel (leal) a uno; estar entregado en cuerpo y alma a uno

    боя́ться как огня́ — tenerle más miedo que a un nublado (que el diablo a la cruz)

    иска́ть днём с огнём — buscar con linterna en pleno día

    закали́ться в огне́ войны́ — templarse en el crisol de la guerra

    дава́ть огня́ — dar fuego (a)

    вы́звать ого́нь на себя́ — atraer el fuego hacia si mismo; inmolarse ( жертвовать собой)

    подде́рживать свяще́нный ого́нь — mantener el fuego sagrado

    нет ды́ма без огня́ посл. — donde fuego se hace, humo sale

    гори́ всё (си́ним, я́сным) огнём! прост. — ¡arda Troya!, ¡que lo trague la tierra!, ¡que se vaya todo al diablo!

    * * *
    n
    1) gener. (от осветительных приборов) luz, fanal (на маяках, судах), llama (тж. перен.), lumbre, tiro, fuego
    2) eng. luz (напр., маяка), bombilla (навигационный ориентир)
    3) Arg. fogon

    Diccionario universal ruso-español > огонь

  • 4 Н-185

    БЕЗ НОЖА РЁЗАТЬ/ЗАРЁЗАТЬ'ого%Л/усо// VP subj: human usu. 2nd or 3rd pers fixed WO
    to put s.o. in an extremely difficult position
    X Y-a без ножа зарезал = X put Y in a tight spot (on the spot)
    X got (left, landed) Y in a fix (in a jam).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-185

  • 5 огонь

    м
    1) ( пламя) Féuer n

    развести́ ого́нь — Féuer máchen

    вари́ть на сла́бом огне́ — bei gelíndem Féuer kóchen vt

    поста́вить на си́льный ого́нь — an ein stárkes Féuer stéllen vt

    страхова́ние от огня́ — Féuerversicherung f

    2) ( свет) Licht n

    рабо́тать при огне́ — bei Licht árbeiten vi

    заже́чь ого́нь — Licht máchen

    3) воен. Féuer n

    прекрати́ть ого́нь — das Féuer ábbrechen (непр.) [éinstellen]

    ого́нь! ( команда) — Féuer!

    перекрёстный ого́нь — Kréuzfeuer n

    4) перен. Féuer n; Begéisterung f ( воодушевление)

    его́ глаза́ горя́т огнём — séine Áugen flámmen

    ••

    ме́жду двух огне́й — zwíschen zwei Féuern

    попа́сть из огня́ да в по́лымя разг. — aus dem Régen in die Tráufe kómmen (непр.) vi (s)

    пройти́ сквозь ого́нь и во́ду — mit állen Wássern gewáschen sein

    нет ды́ма без огня́ посл. — wo Rauch ist, da ist auch Féuer

    идти́ за кого́-либо в ого́нь и в во́ду — für jem A durch dick und dünn géhen (непр.) vi (s)

    Новый русско-немецкий словарь > огонь

  • 6 вести

    вести́
    1. konduki;
    akompani (сопровождать);
    2. (руководить) gvid(ad)i;
    \вести заседа́ние prezidi kunsidon;
    ♦ \вести войну́ militi;
    \вести борьбу́ batal(ad)i;
    \вести кни́ги бухг. librotenadi;
    \вести перегово́ры (inter)trakti;
    \вести перепи́ску korespond(ad)i;
    \вести бесе́ду konversacii;
    \вести бродя́чую жизнь nomadi;
    \вести тя́жбу pledi, procesi;
    \вести себя́ sin teni, konduti.
    * * *
    (1 ед. веду́) несов.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. водить)
    1) вин. п. llevar vt

    вести́ за́ руку, по́д руку — llevar de la mano, del brazo

    2) вин. п. ( управлять движением чего-либо) conducir (непр.) vt, guiar vt, manejar vt; pilotar vt, pilotear vt (судно, самолёт)

    вести́ по́езд — conducir un tren

    вести́ автомоби́ль — conducir (guiar) un automóvil

    3) вин. п. (быть во главе; руководить) dirigir vt, conducir (непр.) vt

    вести́ хозя́йство — dirigir la economía; administrar la hacienda

    вести́ дела́ — llevar los asuntos

    вести́ заня́тия — dar clases

    вести́ семина́р — dirigir un seminario

    вести́ собра́ние — presidir (dirigir) una reunión

    вести́ кни́ги бухг.llevar los libros

    вести́ за собо́й — llevar tras de sí, arrastrar vt

    вести́ смычко́м по стру́нам — deslizar el arco por las cuerdas

    5) чаще без доп. (куда-либо, к чему-либо; тж. перен.) conducir (непр.) vt, llevar vt

    доро́га ведёт в лес — el camino conduce al bosque

    куда́ ведёт э́та доро́га? — ¿adónde va (lleva) este camino?

    э́то ни к чему́ не ведёт — no conduce (no lleva) a nada

    6) без доп. спорт. ( иметь большое количество очков) llevar ventaja, ir ganando

    вести́ со счётом 2:0 — ir ganando por 2 a 0

    7) вин. п. ( производить какое-либо действие) hacer (непр.) vt, librar vt; mantener (непр.) vt, llevar a cabo ( осуществлять)

    вести́ рабо́ту — trabajar vi, realizar un trabajo

    вести́ перегово́ры — entablar (mantener) conversaciones; negociar vt, tratar vt

    вести́ перепи́ску — mantener correspondencia

    вести́ протоко́л — levantar acta

    вести́ за́писи — tomar notas

    вести́ раско́пки — llevar a cabo trabajos de excavación

    вести́ изыска́ния — llevar a cabo investigaciones, investigar vt

    вести́ пропага́нду — hacer propaganda

    вести́ кампа́нию — hacer una campaña

    вести́ борьбу́ — librar la lucha, luchar vt, sostener la lucha

    вести́ войну́ — hacer (librar) la guerra (a), estar en guerra (con), guerrear vi

    вести́ бой — combatir vi, luchar vi

    вести́ разве́дку — reconocer (непр.) vt, explorar vt

    вести́ ого́нь — hacer fuego

    вести́ интри́гу — intrigar vt

    вести́ споко́йную жизнь — llevar una vida tranquila

    ••

    вести́ нача́ло ( от чего-либо) — tener su origen (en), comenzar (непр.) vt (en)

    вести́ свой род от кого́-либо — descender de alguien

    вести́ себя́ — portarse

    хорошо́ вести́ себя́ — portarse bien

    и у́хом не вести́ разг. — hacerse el sordo (en tonto), hacer oídos de mercader

    * * *
    (1 ед. веду́) несов.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. водить)
    1) вин. п. llevar vt

    вести́ за́ руку, по́д руку — llevar de la mano, del brazo

    2) вин. п. ( управлять движением чего-либо) conducir (непр.) vt, guiar vt, manejar vt; pilotar vt, pilotear vt (судно, самолёт)

    вести́ по́езд — conducir un tren

    вести́ автомоби́ль — conducir (guiar) un automóvil

    3) вин. п. (быть во главе; руководить) dirigir vt, conducir (непр.) vt

    вести́ хозя́йство — dirigir la economía; administrar la hacienda

    вести́ дела́ — llevar los asuntos

    вести́ заня́тия — dar clases

    вести́ семина́р — dirigir un seminario

    вести́ собра́ние — presidir (dirigir) una reunión

    вести́ кни́ги бухг.llevar los libros

    вести́ за собо́й — llevar tras de sí, arrastrar vt

    вести́ смычко́м по стру́нам — deslizar el arco por las cuerdas

    5) чаще без доп. (куда-либо, к чему-либо; тж. перен.) conducir (непр.) vt, llevar vt

    доро́га ведёт в лес — el camino conduce al bosque

    куда́ ведёт э́та доро́га? — ¿adónde va (lleva) este camino?

    э́то ни к чему́ не ведёт — no conduce (no lleva) a nada

    6) без доп. спорт. ( иметь большое количество очков) llevar ventaja, ir ganando

    вести́ со счётом 2:0 — ir ganando por 2 a 0

    7) вин. п. ( производить какое-либо действие) hacer (непр.) vt, librar vt; mantener (непр.) vt, llevar a cabo ( осуществлять)

    вести́ рабо́ту — trabajar vi, realizar un trabajo

    вести́ перегово́ры — entablar (mantener) conversaciones; negociar vt, tratar vt

    вести́ перепи́ску — mantener correspondencia

    вести́ протоко́л — levantar acta

    вести́ за́писи — tomar notas

    вести́ раско́пки — llevar a cabo trabajos de excavación

    вести́ изыска́ния — llevar a cabo investigaciones, investigar vt

    вести́ пропага́нду — hacer propaganda

    вести́ кампа́нию — hacer una campaña

    вести́ борьбу́ — librar la lucha, luchar vt, sostener la lucha

    вести́ войну́ — hacer (librar) la guerra (a), estar en guerra (con), guerrear vi

    вести́ бой — combatir vi, luchar vi

    вести́ разве́дку — reconocer (непр.) vt, explorar vt

    вести́ ого́нь — hacer fuego

    вести́ интри́гу — intrigar vt

    вести́ споко́йную жизнь — llevar una vida tranquila

    ••

    вести́ нача́ло ( от чего-либо) — tener su origen (en), comenzar (непр.) vt (en)

    вести́ свой род от кого́-либо — descender de alguien

    вести́ себя́ — portarse

    хорошо́ вести́ себя́ — portarse bien

    и у́хом не вести́ разг. — hacerse el sordo (en tonto), hacer oídos de mercader

    * * *
    v
    1) gener. (быть во главе; руководить) dirigir, (проводить по чему-л.) pasar (alguna cosa por otra), (производить какое-л. действие) hacer, librar, llevar a cabo (осуществлять), mantener, menear (дело, торговлю), pilotar, pilotear (судно, самолёт), adestrar, adiestrar, (а) conducir, guiar, ir (о дороге), (а) llevar (о дороге), presidir, senderear, traer (дело, переговоры)
    2) sports. (иметь большое количество очков) llevar ventaja, ir ganando
    3) eng. manejar (напр., машину), guiar (напр., машину)
    4) law. diligenciar, proseguir, procurar (дело, процесс)
    5) Col. normar

    Diccionario universal ruso-español > вести

  • 7 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 8 Лишнее

    сщ. зайвина, лишка, залишок (-шку), зайве (-ого), залишнє (-нього); срв. Излишек, Избыток. [Марко відлічив собі скільки припадало й одіслав зайвину назад (Грінч.). Діждалась м'ясива, лишку з'їла, її завадило (Основа)]. Он имеет всё необходимое и даже -нее - у його все потрібне є і навіть зайве (зайвина, залишнє). Конфисковать, отобрать -нее - конфіскувати (відібрати) лишки (зайвину). Это уже -нее - це вже надто (над міру, зайве, зайвина). -нее хватить (выпить) - перебрати міру, хильнути через край. С -ним - з лишкою, з залишком, з верхом, з чимсь, з гаком. [Вже сорок з лишкою минає, як ми брались (Кониськ.). Сот зо три з залишком (Квітка). Сорок років з верхом (Павлик). За сорок з чимсь літ (Кониськ.)]. Без -него - без лишку, як раз. [Щоб додому доїхати, то треба без лишку дев'ять карбованців (Крим.)]. Без -него (торг.: без запроса) - без заправи.

    Русско-украинский словарь > Лишнее

  • 9 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 10 никакой

    αντων. αρνητ.
    1. κανένας, ουδένας, μηδένας•

    нет- -ого сомнения καμιά απολύτως αμφιβολία (δεν υπάρχει)•

    не имеешь -ого права δεν έχεις κανένα δικαίωμα•

    нет -ой на-джды δεν υπάρχει καμιά ελπίδα•

    -им образом με κανένα τρόπο, κατ ουδένα τρόπο.

    2. καθόλου, τελείως όχι•

    никакой он не учный, а писатель δεν είναι καθόλου επιστήμονας, είναι συγγραφέας.

    3. άχρηστος, τιποτένιος•

    родители хорошие, а ты никакой οι γονείς είναι καλοί, όμως εσύ τίποτε (χαμένο κορμί).

    εκφρ.
    без -их! и (более) -их! – αναντίρρητα!

    Большой русско-греческий словарь > никакой

  • 11 предуведомление

    с уст.
    1. огоҳии пешакӣ, хабари пешакӣ; без предуведомления бе огоҳии пешакӣ, бидуни хабар
    2. (предисловие) муқаддима, сарсухан, пешгуфтор

    Русско-таджикский словарь > предуведомление

  • 12 следить

    I
    несов.
    1. за кем-чем и без доп. нигоҳ карда истодан, синҷа кардан, мушоҳида кардан; следить за посадкой самолёта фуромадани самолётро нигоҳ карда истодан
    2. за кем--чем перен. гӯш кардан, диққат кар­дан (додан); он внимательно следил за лекцией вай лекцияро бо диққат гӯш мекард
    3. за чем перен. хабардор шуда истодан, воқиф (огоҳ) шуда истодан; следить за развитием науки аз инкишофи илм хабардор шуда истодан
    4. за кем-чем и без доп. назорат кардан; нигаҳбонӣ (нигоҳубин) кардан, ғамхорӣ кардан; она следила за детьми вай бачагонро нигоҳубин мекард
    5. за кем-чем поида гаштан, поидан; таъқиб кардан, аз пай афтидан <> следить за собой худро парво кардан
    II
    несов. чем и без доп. разг. нақши пой мондан; ифлос (чиркин) кардан; он следит сапогами по полу фаршро бо мӯзааш чиркин мекунад

    Русско-таджикский словарь > следить

  • 13 безъязыкий

    тж. безъяз`ычный
    1) (прил.) без'язи́кий
    2) (сущ.) без'язи́кий, -ого, безрі́ка

    Русско-украинский словарь > безъязыкий

  • 14 мёртвый

    1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);
    2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.
    * * *
    1) прил. ме́ртвий

    лежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом

    2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий

    Русско-украинский словарь > мёртвый

  • 15 РУССКИЙ

    russisch; Russen-; Su. m Russe; русским языком F klipp u. klar
    * * *
    ру́сский russisch; Russen-; Su. m Russe;
    ру́сским языко́м fam klipp und klar
    * * *
    ру́сск|ий
    I. <-ая, -ое>
    прил russisch
    ру́сский язы́к Russisch nt
    II. <- ого>
    м Russe m
    ру́сский - русская литература
    Die Russen sind sehr stolz auf ihre nationale Literatur. Die Namen von Puschkin, Dostojewski oder Tolstoi gelten im Lande beinahe als heilig. Schon in den älteren Schulklassen werden das Lebenswerk und einzelne Werke aller bedeutenden Dichter ausführlich studiert – viele haben dann in ihren älteren Jahren das Bedürfnis, diese Werke aufs Neue zu lesen. Russische Literaturklassiker gehören unbedingt zu jeder Hausbibliothek. Fast jeder Russe kennt die wichtigsten Gedichte von Puschkin auswendig, einzelne Literaturgestalten werden auch im Privaten immer wieder als russische Charaktere zitiert.
    ру́сский - русский шансон
    In der Sowjetunion hat sich in den 60er Jahren die Tradition des sog. „Bardenliedes“ entwickelt, die zum Teil von solchen Inhalten gekennzeichnet war, die von den damaligen Parteiideologen nur verpönt wurden: der Name von Wladimir Wysozkij, der in seinen Balladen u.a. den quälenden Gedanken von Straflagerinsassen zum Ausdruck verhalf, war repräsentativ dafür. Dennoch blieben diese Lieder im Volk außergewöhnlich populär. Nach der Perestrojka sind zu den „Barden“ beliebte Interpreten hinzugekommen, die nach der Tradition russischer Emigrantensänger vor allem in Restaurants auftraten, – ihre vom Seelenleben des einfachen Menschen handelnden Lieder mit bewegenden lyrischen Melodien werden heute als „russisches Chanson“ bezeichnet.
    * * *
    adj
    1) gener. Kraftrecht

    Универсальный русско-немецкий словарь > РУССКИЙ

  • 16 бедняга

    1) см. Бедняк;
    2) Бедняга, бедняжка (несчастный, обиженный, страдающий) - бідолашний, сердечний, сердека, безталанний, -на, безталанночка; (общ. р.) - бідолаха (ум. бідолашка, -шечка), бідняга, бідняка, біднячка; (ср. р.) - бідня (ум. біднятко, бідняточко). [Він, бідолаха, і біжить у ліс. Сумують обидві бідолашечки (Г. Барв.). Заплакана, несповита сердечна дитина (Шевч.). Серця не раньте дівчині бідняці (Рудан.). Пропав навік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. (Котл.). Іде качка з каченятками; малесенькі біднячки поприставали. Тяжко бідняткові без матери].
    * * *
    м., ж.
    бідола́ха, бідола́х (м.), бідола́шний, -ого, бідола́шна, -ої, біда́ха, біда́ка, біда́га, бідня́ка, бідня́га, небора́к (м.), небора́ка, сіро́ма, сірома́ха, серде́га, серде́шний, серде́шна, серде́чний, серде́чна; ( горемыка) безтала́нний, безтала́нна, безтала́нник (м.), безтала́нниця (ж.)

    Русско-украинский словарь > бедняга

  • 17 беспризорный

    бездоглядний, безпритульний [Безпритульні діти], зачуханий. [Дівчинка була з тих, що звуть зачуханими, себ-то, покинутими без ніякого догляду (Грінч.)].
    * * *
    1) (прил.: лишённый присмотра) бездо́глядний
    2) (прил.: бездомный) безприту́льний
    3) в знач. сущ. безприту́льний, -ого

    Русско-украинский словарь > беспризорный

  • 18 голыш

    1) голий, голя[ю]к; 2 (бедняк) голяк, голий, голик, голюк, голиш, гольтіпака, голодраб, голодрабець, голодранець, голоколінець (р. -нця), голоколінник, голоколінок, злидень (р. -дня), злидар (р. -ря), злиденник;
    3) (камешек) галка, галька;
    4) (яйцо без скорлупы) виливок;
    5) бот. (Salvia nutans) - бабка, бабки, голиш.
    * * *
    1) голя́к, -а; го́лий, -ого
    2) см. голяк
    3) ( камень) голя́к, -а

    Русско-украинский словарь > голыш

  • 19 корень

    1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;
    2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);
    3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;
    4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;
    5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;
    6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.
    * * *
    1) ко́рінь, -реня

    ко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння

    в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно

    2) грам., мат. ко́рінь

    Русско-украинский словарь > корень

  • 20 надрез

    1) (действие) - см. Надрезывание и Надрезание. Купить арбуз с -зом - купити кавун(а) нанаріз (нарозріз, з нарізом). [Кавун в нарізом - двадцять копійок, без нарізу - п'ятнадцять (Звин.)];
    2) надріз (-зу), надтин (-ну), надрізане (-ного); (только пилой) надпил (-лу); наріз (-зу), нарізане (-ного). Срв. Надрезывать 1 и 2. [Отут на нарізі почнеш пиляти (Богодухівщ.)].
    * * *
    1) надрі́з, -у, надрі́зування, надріза́ння, надтина́ння
    2) ( надрезанное место) надрі́зане, -ого, надти́н, -у

    Русско-украинский словарь > надрез

См. также в других словарях:

  • ого́нь — огня, м. 1. только ед. ч. Раскаленные светящиеся газы вокруг горящего предмета; пламя. Развести огонь. Сгореть в огне. Греться у огня. Охватить огнем. □ Ермолай сидел ко мне спиною и подкладывал щепки в огонь. Тургенев, Ермолай и мельничиха.… …   Малый академический словарь

  • огонь — огня; м. 1. только ед. Раскалённые светящиеся газы, образующиеся при горении; пламя. Жаркий, горячий о. О. камина. О. горит, пылает. Развести о. Сгореть в огне. Греться у огня. Охватить огнём. Предать огню (сжечь). Бояться кого , чего л. как огня …   Энциклопедический словарь

  • огонь — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? огня, чему? огню, (вижу) что? огонь, чем? огнём, о чём? об огне; мн. что? огни, (нет) чего? огней, чему? огням, (вижу) что? огни, чем? огнями, о чём? об огнях 1. Огонь это яркие светящиеся… …   Толковый словарь Дмитриева

  • живо́тное — ого, ср. 1. Всякое живое существо, исключая растения. Животные и растения. Беспозвоночные животные. Домашние животные. Хищное животное. || Живое существо в противоположность человеку. Нежной души человек был Ларион, и все животные понимали это;… …   Малый академический словарь

  • слага́емое — ого, ср. 1. мат. Число или выражение, которое складывается с другим (другими). 2. То, из чего слагается, составляется что л., составная часть какого л. целого. Существование комбината немыслимо без основных слагаемых сырья, топлива и воды.… …   Малый академический словарь

  • Буденный —   , ого, м.   // Буденный СМ., советский военачальник, маршал Советского Союза, командующий Конной армией в годы гражданской войны/.   ** 3дравствуй, лошадь, я Буденный! Жарг. Шутл. Привет, здравствуй (обычно при неожиданной встрече). Елистратов …   Толковый словарь языка Совдепии

  • кратное — ого; ср. Целое число, делящееся на данное без остатка. Шесть кра/тное чисел два и три. Наименьшее общее кра/тное нескольких чисел …   Словарь многих выражений

  • малое — ого; ср. То, что не имеет общественного значения; что л. незначительное. Требовать малого: рассмотреть своё заявление. Помогать детям в большом и малом. Получить девяносто восемь рублей сто рублей без малого. Дело стало за малым (о чём л.… …   Словарь многих выражений

  • первое — ого; ср. Жидкое блюдо (суп, бульон и т.п.), с которого начинают обед. Приготовить на пе/рвое щи. Обедать без первого …   Словарь многих выражений

  • приданое — ого; ср. 1) Имущество, деньги, даваемые невесте родителями или родственниками при вступлении её в брак. Получить в прида/ное машину. Дать в прида/ное пять тысяч рублей. Небольшое прида/ное. За невестой дают богатое прида/ное. Невеста с приданым,… …   Словарь многих выражений

  • тельное — ого; ср.; кулин. 1) Кушание в форме лепёшки из отварного рыбного фарша без костей. Посыпать тельное укропом. 2) Рыбный фарш …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»